1.
أطلب العلم من المهد إلى اللحد. – Вік живи – вік учись.
2.
العين بصيرة و اليد قصيرة. - Чує кіт у глечику молоко
солодке, та морда коротка.
3.
لسانك حصانك. إن صنته صانك. إن خنته خانك. - Слово — не горобець, вилетить
— не спіймаєш.
4.
القلب و ما هوى. – Про смаки не сперечаються( в арабському варіанті йдеться не лише про
смаки, а й поведінку, дії, що можуть подобатись деяким людям і не подобатись
іншим).
5.
قلب المرء دليله. - Куди серце летить, туди й око
глядить.
6.
أمران أحلاهما مر. – Менше зло із двох.
7.
ما تزرع تحصد. – Без труда нема плода.
8.
الصديق عند الضيق. - Друзі пізнаються в біді.
9.
الزائد أخو الناقص , ما زاد عن حده انقلب إلى ضده. – Що занадто, то нездраво.
10.
لا يفل الحديد إلى بالحديد, لكل شيء ضده من جنسه حتى الحديد
سطا عليه المبرد. – Клин клином вибивають.
11.
أصابعك في يدك ليست
واحدة. – Пальці
твоєї руки неоднакові(кажуть про людину, коли її характер неоднорідний, людина
хороша, але є й погані риси і навпаки).
12.
ما كل ما يتمنى المرء يدركه, تجري الرياح بما لا
تشتهي السفن – Хотів
би їхати далі, та коні не везуть.
13.
ما حك جلدك مثل
ظفرك...فتول أنت جميع أمرك. – Нічим не почухаєшся так, як нігтем. Бери справу
до своїх рук.
14.
ليس كل ما يلمع ذهبا. – Не
все те золото, що блищить.
15.
إن الطيور على أشكالها تقع. – Чорт біса з-під копи бачить.
16.
ليس السمع كالعيان. –
Краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
17.
من لا يحسب يغلب. – Хто не думатиме – програє.
18.
في الاعادة افادة. – Повторення - основа навчання.
19.
الضحك بلا سبب من قلة الأدب. –
Сміх без причини – ознака дурості.
20.
الأمور بخواتيمها = يضحك من
يضحك أخيرا. – Гарно сміється той, хто
сміється останнім.
21.
ذو
العقل يشقى في النعيم بعقله وأخو الجهالة بالشقاوة ينعم. – Розумний в добробуті від
розуму страждає, а невіглас у біді спокійний.
